З 1 вересня 2020 мінзарплата ─ 5000 грн: а що передбачає система оплати праці?
Кадри і зарплата

З 1 вересня мінзарплата ─ 5000 грн: що передбачає система оплати праці?

Ми вже відвикли від того, що мінімалка підвищується посеред року, тому доведеться згадати, як це було раніше. Традиційно виникає кілька запитань.

Перше питання, яке потрібно собі задати: до якого показника прив’язаний мінімальний посадовий оклад, який є одним із елементів системи оплати праці?  

Друге питання: чи передбачено Положенням про оплату праці встановлення для певних посад (професій) працівників посадових  окладів (тарифних ставок) на рівні мінзарплати?

Залежно від відповіді на ці питання отримаємо готову відповідь на третє запитання: чи треба змінювати штатний розпис з 01.09.2020.

Далі докладніше про наслідки підвищення розміру мінімальної зарплати з 01.09.2020…

Чи потрібно затверджувати штатний розпис у новій редакції з 01.09.2020?

Як сказано вище, це залежить від того, що передбачено системою оплати праці та що прописано у колдоговорі чи Положенні про оплату праці.

Варіант 1 ─ у цих документах визначений мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) на рівні мінзарплати. Тоді внаслідок збільшення розміру мінімалки потрібно підвищувати й мінімальний посадовий оклад у штатному розписі до 5000 грн. Тобто треба оновити штатний розпис  станом на 01.09.2020.

Варіант 2  у колдоговорі чи Положенні про оплату праці немає навіть згадки про мінзарплату, а мінімальний посадовий оклад встановлений на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб чи 110-120% від нього, чи взагалі у конкретній фіксованій сумі.

Тоді немає потреби змінювати штатний розпис внаслідок підвищення розміру мінімальної зарплати на 277 грн (5000 грн. – 4723 грн). Однак тим працівникам, у яких розмір зарплати буде меншим за 5000 грн. (за виконану норму праці) доведеться доплачувати до мінімалки.

А ось з 01.01.2021 обіцяють мінімальний посадовий оклад встановити у розмірі половини  мінзарплати й це доречно буде передбачити в системі оплати праці підприємства.

Як побудувати систему оплати праці на підприємстві розповімо на практичному майстер-класі «Як самостійно розробити систему оплати праці»

Як нараховувати ЄСВ у зв’язку з підвищенням розміру мінзарплати до 5000 грн.?

З 01.01.2020 збільшуються мінімальні та максимальні розміри для нарахування ЄСВ:

  • мінімальний страховий внесок ─ 1100 грн. (5000 грн х 22%);
  • максимальна база нарахування ЄСВ ─ 75 000 грн. (5000 грн х 15).

Мінімальна база нарахування ЄСВ за основним місцем роботи починаючи з вересня 2020 не може бути менше ніж 5000 грн.

Підприємцям-єдинникам за ІІІ квартал 2020 потрібно буде сплатити ЄСВ у сумі не менше: 1039,06 грн. + 1039,06 грн. + 1100 грн. = 3178,12 грн.

А що з податковою соцпільгою й розмірами  неоподатковуваних доходів?

Ці розміри прив’язані до розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених  на 1 січня календарного року Тому до кінця поточного року вони залишаються незмінними:

  • розмір загальної податкової соціальної пільги (1051 грн), граничного доходу для її застосування (2940 грн.)
  • неоподатковуваний розмір нецільової благодійної (матеріальної) допомоги (1940 грн.);
  •  неоподатковуваний розмір добових для відрядження по Україні (472.30 грн.);
  • інші розміри неоподатковуваних доходів;
  •  розміри єдиного податку для підприємців-єдинників 1 і 2 групи.

Як зростають трудові штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП?

Оскільки розміри фінансових штрафів прив’язані до розміру мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення, то за порушення виявлені протягом вересня-грудня 2020 застосовуватимуть такі штрафи, зокрема:

  • за неоформлення трудових відносин – 50 000 грн за кожного неоформленого працівника, ФОП і юросіб, які сплачують єдиний податок на 1-3 групі, вперше обійдуться без штрафу (їх просто попереджатимуть);
  • за несвоєчасну виплату зарплати з затримкою понад 1 місяць або неповну її виплату – 15 000 грн.;
  •  за недотримання мінімальних гарантій – 10 000 грн за кожного працівника, а гарантій військовим – 20 000 грн за кожного працівника (крім єдинників 1-3 групи, яких попереджатимуть);
  • за інші порушення – по 5000 грн за кожне порушення.

Як зростуть обмежувальні розміри виплат для лікарняних і декретних?

У разі, якщо застрахована особа за останні 12 місяців має страховий стаж менше 6 місяців, то застосовується обмеження денної виплати відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. 1105-XIV (далі ─ Закон № 1105).

Розмір такої обмежувальної виплати визначають для лікарняних, розділивши мінімальну зарплату (для декретних двократний розмір мінзарплати) на 30,44 (середньомісячну кількість календарних днів).

Для страхових випадків, які настали у вересні 2020, але немає 6-тимісячного стажу за останні 12 місяців, розмір денного обмеження становить:

  • для лікарняних: 5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.;
  • для допомоги по вагітності та пологах: (5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Також пам’ятаймо про гарантований мінімальний денний розмір допомоги по вагітності та пологах, передбачений ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 для застрахованих осіб з основним місцем роботи. З 01.09.2020 він зріс до 164,26 грн. (раніше було 155,16 грн.).

Максимальна сума зарплати, що може бути включена до місяців розрахункового періоду з вересня по грудень 2020, за всіма місцями роботи (діяльності) становить 75 000 грн.

Чи потрібно здійснювати коригування заробітку (середньої зарплати) у разі підвищення розміру посадових окладів з 01.09.2020?

Коригування заробітку (середньої зарплати) здійснюють відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі ─ Порядок № 100).  

Коригування здійснюють, якщо підвищення посадових окладів відбулося у розрахунковому періоді чи під час збереження зарплати. Також, на думку Мінсоцполітики й Держпраці, його варто проводити й коли працівник, скажімо, бере щорічну відпустку з 07.09.2020, а підвищення посадових окладів відбулося з 01.09.2020. Мінекономіки ще не висловило свою позицію з даного питання.

Приклад  Працівник взяв щорічну відпустку з 25 серпня по 8 вересня 2020, відпускні нарахували у серпні із розрахунку середньоденної зарплати – 220 грн. Відпускні нараховані за 6 днів серпня – 1320 грн. і за 8 днів. вересня – 1760 грн.

З 1 вересня підвищили посадовий оклад з 5000 грн. до 5500 грн.

У даному випадку підвищення посадового окладу відбулося під час збереження середнього заробітку.

Коефіцієнт підвищення: 5500 грн. : 5000 грн. = 1,1.

Тоді потрібно скоригувати середньоденну зарплату на коефіцієнт підвищення: 220 грн. х 1,1 = 242 грн.

Далі потрібно визначити суму вересневих відпускних виходячи зі скоригованого середнього заробітку: 242 грн. х 8 дн. = 1936 грн.

Отже, потрібно доплатити відпускні за вересень 2020 в сумі: 1936 грн. – 1760 грн. = 176 грн.

Докладніше про нарахування зарплати та ЄСВ у вересні 2020 з урахуванням підвищеного розміру МЗП говоритимемо 29.09.2020 на Зарплатно-кадровому марафоні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *