5 основних помилок у разі підсумованого обліку робочого часу
Без категорії,  Кадри і зарплата,  Перевірки

5 основних помилок у разі підсумованого обліку робочого часу

На практиці зустрічаються різноманітні варіанти робочого часу. Серед поширених і підсумований облік робочого часу. Його можна назвати особливим режимом робочого часу, що передбачає у переважній більшості випадків затвердження графіків змінності та  відмінний від загального порядок підрахунку надурочних годин роботи. Які ж помилки найчастіше допускають роботодавці у разі застосування підсумованого обліку робочого часу?

Помилка 1

На підприємстві працівники трудяться через день по 10-12 годин чи 2 дні працюють і два – вихідні, підсумований облік робочого часу не ведеться, оплата за фактично відпрацьовані години виходячи з окладу (ставки) і місячної норми робочого часу.

Наслідки: години роботи понад тривалість щоденної роботи, встановленої Правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР)  є надурочними і підлягають оплаті в подвійному розмірі. Так само і робота у вихідні дні.

Тут може бути одразу кілька порушень: не встановлений обліковий період, немає графіків роботи, не відпрацьовано місячну норму робочого часу, не оформлено залучення до роботи у вихідний день, не оплачена робота у вихідний день і надурочна робота. І за кожне з порушень може бути штраф – 1 МЗП.

Рішення:  запровадити підсумований облік робочого часу, визначити обліковий період, тривалість зміни, міжзмінного відпочинку, перерву, розробляти графіки роботи (змінності) й ознайомлювати з ними працівників не пізніше ніж за місяць (водіїв – за два тижні) до початку облікового періоду.

Помилка 2

На підприємстві запроваджений підсумований облік робочого часу, але графіки розробляються вже після того, як складений табель за відповідний місяць тобто фактично години в табелі = години в графіку роботи (змінності).

Наслідки: маємо порушення ст. 61 КЗпП щодо дотримання норми робочого часу за обліковий період під час складання графіків роботи (змінності). Також порушується норма щодо ознайомлення працівників з графіками не пізніше ніж за місяць (водіїв – за два тижні) до початку облікового періоду.

Як наслідок, матимемо невірне нарахування зарплати, адже нормою у відповідному місяця має бути норма годин, встановлена графіком.

Скажімо, оклад сторожа – 6000 грн, обліковий період – ІІІ квартал. Він відпрацював у липні  – 168 год., у серпні – 184 год., а у вересні – 176 год., всього – 528. І скільки ж у графіку, який склали на підставі табелю.

Але норма робочого часу за ІІІ квартал 2020 – 520 год. і її дотримання в графіках за обліковий період вимагає ст. 61 КЗпП. То як же правильно нарахувати зарплату у кожному з цих місяців?

Рішення:  Графік має розроблятися заздалегідь, адже це план, підсумок годин за графіками роботи за ІІІ квартал 2020 має бути – 520 год.

За відпрацьовану норму годин у відповідному місяці за графіком – нараховуємо сторожу оклад (6000 грн.), надурочні години – визначаємо й оплачуємо у останньому місяці облікового періоду.    

Запитаєте: де це написано? Ніде, адже роботодавець має самостійно прописати у колдоговорі (Положенні про оплату праці) як здійснювати оплату праці при підсумованому обліку робочого часу.

Помилка 3

Неправильне визначення облікового періоду для працівників, яких прийняли на роботу чи звільнили посеред облікового періоду. Скажімо, якщо працівника прийняли на роботу з 17.08.2020. Тоді помилково часто вважають, що для нього теж діє норма робочого часу, встановлена за обліковий період – ІІІ квартал – 520 годин. Це неправильно.

Наслідки. Якщо працівник відпрацює за ІІІ квартал 2020, скажімо, 282 години (це менше ніж 520 годин), то начебто немає надурочної роботи. По-факту  ж просто не визначена кількість надурочних годин і тому вони не оплачені.

Рішення: Прописати в наказі про запровадження підсумованого обліку робочого часу, як визначати обліковий період для випадків, коли працівника прийнято чи звільнено посеред облікового періоду. Це має бути «період фактичної роботи протягом облікового періоду».

Норму робочого часу за обліковий період рахують для працівника, прийнятого з 17.08.2020, індивідуально тобто  виходячи з кількості робочих днів у обліковому періоді з дня початку роботи: (10 р.дн. х 8 год.) + 22 р.дн. х 8 год.) = 256 год.

Якщо працівник фактично відпрацював згідно з табелем обліку робочого часу за серпень і вересень 2020 року – 282 години, то кількість надурочних годин  за ІІІ квартал буде: 282 год. – 256 год. = 26 год. Нарахування оплати надурочних 26 годин провадять у вересні – в подвійному розмірі.

Помилка 4

Під час нарахування зарплати при підсумованому обліку робочого часу використовують годинну ставку, обчислену виходячи з окладу та місячної норми робочого часу, розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня.

Наслідки. Використання місячних норм робочого часу, визначених для загальновстановленого ПВТР режиму роботи, безпідставне. Для визначення норми робочого часу у відповідному місяці призначені графіки роботи  (змінності) й тому нормою є підсумок  годин за графіком роботи у відповідному місяці.

Рішення: жоден нормативний акт не визначає, як оплачувати роботу при підсумованому обліку робочого часу. Тому механізм нарахування зарплати потрібно прописати в колдоговорі (чи Положенні про оплату праці). Звісно, можна орієнтуватися на численні роз’ясненнями Мінсоцполітики, проте порядок розрахунку потрібно обов’язково зафіксувати у Положенні про оплату праці.

Помилка 5

Під нарахування зарплати при підсумованому обліку робочого часу робота у вихідні, святкові (неробочі) дні не оплачується у підвищеному розмірі.

Наслідки. Це порушення вимог ст. 72 і 107 КЗпП, але не завжди…

Рішення: У Положенні про оплату слід зафіксувати такі моменти щодо оплати роботи з підсумованим обліком робочого часу:

  1. робочі дні (години) за графіком роботи, що припадають на суботу і неділю, оплачуються в одинарному розмірі;
  2. робота у дні, які визначені за графіком роботи як вихідні дні, оплачуються у підвищеному розмірі;
  3. робота у святкові (неробочі) дні завжди оплачується у підвищеному розмірі на підставі ст. 107 КЗпП.

Докладно питання про підсумований облік робочого часу, правила розробки графіків роботи поговоримо на навчальному курсі «Кадровий облік» і «Зарплатно-кадровому марафоні» (26.08.2020).

А що й як потрібно прописати в Положенні про оплату праці – розглянемо на практичному Майстер-класі «Як самостійно розробити систему оплати праці».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *